Європейська література бере початок з античності, тобто творів стародавніх греків та римлян. А далі шлях простягається через вісімнадцять століть — літературу Італії, Англії, Франції, Німеччини, Іспанії та інших країн.
Література розвивалася в хронологічній послідовності. В центрі уваги знаходяться насамперед літературні твори. В історії літератури вони перебувають у певному взаємозв’язку. Вчені вже давно помітили, що письменники, які живуть в один і той же історичний час, мислять приблизно однаково, мають однакові уявлення про світ та людину в ньому і користуються схожими стильовими прийомами. Відрізки часу, для яких характерна певна спільність, називаються історико-літературними епохами.
Європейська література XVI–XVIII ст. пройшла такі історико-літературні епохи: Відродження, Класицизм, Просвітництво. Європейська література XVI ст. розпочалася літературою Зрілого і Пізнього Відродження. Класицизм — художня система, яка склалася не лише в літературі, а й у живописі, архітектурі, музиці. Свого найвищого розквіту класицизм досяг у XVIІ ст. у Франції.