Вивчення снів — поширена практика в більшості психотерапевтичних шкіл. Сновидіння є результатом особливої імагінативної (франц. image — образ) активності і містить важливу інформацію з підсвідомого, а мета снів — донести її до свідомості сновидця, скоригувати уявлення про дійсність, що можуть бути спрощеними, ідеалізованими або односторонніми. У психоаналізі переважає вивчення сновидінь, а в гуманістичних напрямках, дазейн-аналізі і гештальттерапії практикують своєрідну взаємодію зі снами. Із аналізу снів фактично почався психоаналіз ("Тлумачення сновидінь" — перша справжня психоаналітична робота Зигмунда Фройда). І цей метод досі широко використовують у практиці психотерапії.