Дослідження по генерації інфразвуку і дії його на людину розгорнулися у всіх країнах світу. Пошлемося, наприклад, на матеріали Міжнародного колоквіуму по інфразвуку, що відбувся в Парижі в середині 70-х років. Ці матеріали складали збірку об’ємом близько 500 сторінок. Почнемо з відомих інцидентів, імовірно пов’язаних з інфразвуком. Т. Тарноці доповіла про загибель в гроті Бордаль (Верхня Угорщина) трьох туристів в умовах різкої зміни атмосферного тиску. В поєднанні з вузьким і довгим вхідним коридором грот схожий на низькочастотний резонатор, а це могло послужити причиною різкого збільшення коливань тиску інфразвукової частоти.
Поки ж фахівці з охорони довкілля обмежилися тим, що встановили датчики інфразвуку у верхніх частинах будівель і при цьому виявили наступне. Під час сильних поривів вітру рівень інфразвукових коливань (частотою 0,1 Гц) сягав на тридцятому поверсі 140 дБ, тобто навіть дещо перевищував поріг больового відчуття вуха в діапазоні звукових частот.