Литовський уряд мало дбав про захист південноукраїнських земель. Оскільки була постійна загроза нападів татар, більшість населення зосереджувалася в "острогах" при замках і поблизу Канева, Черкас, Вінниці, Брацлава, Бара, Хмільника. Селяни, вихідці з північних районів, займалися рибальством, мисливством, бортництвом і хліборобством. Міщани займалися ремеслами й торгівлею.